1. Словник синонімів української мови

глухар

ГЛУХА́Р (великий птах родини тетеревових), ГЛУХИ́Й ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К), ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ, ГЛУШЕ́ЦЬ діал., ГО́ТУ́Р діал. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький); Війна прийшла, війна! У віковічний бір, Де бульботав глушець і вив неситий звір (переклад М. Рильського); Дуже досвіта, ще й не зоріло, пішов дід Максим на засідку на готура (І. Франко).

ГЛУХИ́Й ім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Р розм., ГЛУХА́НЬ розм., ГЛУШКО́ зневажл., ГЛУШМА́Н зневажл., ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл. Глухий не дочує, то вигадає (прислів'я); (Федорович:) Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? (Васильович:) Глухар! (І. Микитенко); До нього знову повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (М. Стельмах); "Чернички".. говорили йому всякі страмні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (переклад М. Лукаша); Батько, затятий мовчун, прозваний у селі глушманом, раптом заговорив (В. Речмедін); Ще буду дідом — глухою тетерею, не чутиму дзвонове "бев" та "бев!" (В. Бичко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глухар — глуха́р 1 іменник чоловічого роду, істота птах рідко глуха́р 2 іменник чоловічого роду, істота глуха людина розм. глуха́р 3 іменник чоловічого роду великий гвинт рідко Орфографічний словник української мови
  2. глухар — -я, ч. 1》 Великий птах із родини тетеревових; глухий тетерев. 2》 розм. Глуха людина. 3》 Великий гвинт із шестигранною або квадратною голівкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глухар — (птах) готур, (вона) готурка, (воно) готя Словник чужослів Павло Штепа
  4. глухар — ГЛУХА́Р, я́, ч. 1. Великий птах родини тетерукових із сірим тулубом, коричневими крилами, чорним зобом; глушець. Перескакують з гілки на гілку білочки, зривається з густої ялинки глухар (О. Вишня); Не росомаха в сітях віт – важкий глухар злітає... (І. Словник української мови у 20 томах
  5. глухар — Я, ч. 1. Завулок, глухий кут. Завертай вліво, бо прямо — глухар. 2. Безнадійна ситуація. Я не знаю, що робити — це повний глухар. Словник сучасного українського сленгу
  6. глухар — (-я) ч. 1. крим. Грабіжник п'яних. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30. 2. тюр. Особа, яка відбуває покарання на в'язничному режимі. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229. 3. крим. Працівник міліції. СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229. 4. міл. Нерозкритий злочин. Словник жарґонної лексики української мови
  7. глухар — див. глухий Словник синонімів Вусика
  8. глухар — Птах із ряду куроподібних; живе у Центр. Європі та Азії; довж. бл. 1 м, маса 3-6,5 кг; корм рослинний; осідлий; самці після закінчення токування (пісні) глухнуть на 3 сек; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  9. глухар — ГЛУХА́Р, я́, ч. 1. Великий птах з родини тетеревових; глухий тетерев. Не росомаха в сітях віт — важкий глухар злітає… (Гонч., Вибр., 1959, 280); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. рябчиків, глухарів, лебедів (Цюпа, Україна.., 1960, 88). Словник української мови в 11 томах