глухар
ГЛУХА́Р, я́, ч.
1. Великий птах родини тетерукових із сірим тулубом, коричневими крилами, чорним зобом; глушець.
Перескакують з гілки на гілку білочки, зривається з густої ялинки глухар (О. Вишня);
Не росомаха в сітях віт – важкий глухар злітає... (І. Гончаренко);
В Карпатських і Кримських горах можна зустріти .. рябчиків, глухарів, лебедів (І. Цюпа).
2. розм. Глуха людина.
[Васильович:] Та ну тебе. Глухий чорт. [Федорович:] Як ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (І. Микитенко);
Уночі вартує глухар Щур (С. Скляренко).
3. розм. Злочин, який важко або неможливо розкрити через відсутність свідків, доказів і т. ін.
Головним аргументом у розмові виступила обіцянка капітана Малого одним махом розкрити більше десятка глухарів (А. Кокотюха);
У лексиконі оперативників та слідчих є таке поняття, як глухар. Так називають злочини, які тривалий час не вдається розкрити. Робота над ними не припиняється, вони на контролі керівництва і міністерства (з газ.).
4. Великий гвинт з шестигранною або квадратною голівкою.
Інколи при з'єднанні деталей замість шпильок застосовують глухарі, що формою подібні до болтів, але виконують роль шпильок (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- глухар — глуха́р 1 іменник чоловічого роду, істота птах рідко глуха́р 2 іменник чоловічого роду, істота глуха людина розм. глуха́р 3 іменник чоловічого роду великий гвинт рідко Орфографічний словник української мови
- глухар — -я, ч. 1》 Великий птах із родини тетеревових; глухий тетерев. 2》 розм. Глуха людина. 3》 Великий гвинт із шестигранною або квадратною голівкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глухар — (птах) готур, (вона) готурка, (воно) готя Словник чужослів Павло Штепа
- глухар — Я, ч. 1. Завулок, глухий кут. Завертай вліво, бо прямо — глухар. 2. Безнадійна ситуація. Я не знаю, що робити — це повний глухар. Словник сучасного українського сленгу
- глухар — (-я) ч. 1. крим. Грабіжник п'яних. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30. 2. тюр. Особа, яка відбуває покарання на в'язничному режимі. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229. 3. крим. Працівник міліції. СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229. 4. міл. Нерозкритий злочин. Словник жарґонної лексики української мови
- глухар — див. глухий Словник синонімів Вусика
- глухар — Птах із ряду куроподібних; живе у Центр. Європі та Азії; довж. бл. 1 м, маса 3-6,5 кг; корм рослинний; осідлий; самці після закінчення токування (пісні) глухнуть на 3 сек; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
- глухар — ГЛУХА́Р (великий птах родини тетеревових), ГЛУХИ́Й ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К), ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ, ГЛУШЕ́ЦЬ діал., ГО́ТУ́Р діал. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький); Війна прийшла, війна!... Словник синонімів української мови
- глухар — ГЛУХА́Р, я́, ч. 1. Великий птах з родини тетеревових; глухий тетерев. Не росомаха в сітях віт — важкий глухар злітає… (Гонч., Вибр., 1959, 280); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. рябчиків, глухарів, лебедів (Цюпа, Україна.., 1960, 88). Словник української мови в 11 томах