1. Словник української мови в 11 томах

глухар

ГЛУХА́Р, я́, ч.

1. Великий птах з родини тетеревових; глухий тетерев.

Не росомаха в сітях віт — важкий глухар злітає… (Гонч., Вибр., 1959, 280);

В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. рябчиків, глухарів, лебедів (Цюпа, Україна.., 1960, 88).

2. розм. Глуха людина.

[Васильович:] Та ну тебе. Глухий чорт. [Федорович:] Як ’ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (Мик., І, 1957, 27);

Уночі вартує глухар Щур (Скл., Помилка, 1933, 63).

3. Великий гвинт з шестигранною або квадратною голівкою.

Інколи [при з’єднанні деталей] замість шпильок застосовують глухарі.., що формою подібні до болтів, але виконують роль шпильок (Практ. з машинозн., 1957, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глухар — глуха́р 1 іменник чоловічого роду, істота птах рідко глуха́р 2 іменник чоловічого роду, істота глуха людина розм. глуха́р 3 іменник чоловічого роду великий гвинт рідко Орфографічний словник української мови
  2. глухар — -я, ч. 1》 Великий птах із родини тетеревових; глухий тетерев. 2》 розм. Глуха людина. 3》 Великий гвинт із шестигранною або квадратною голівкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глухар — (птах) готур, (вона) готурка, (воно) готя Словник чужослів Павло Штепа
  4. глухар — ГЛУХА́Р, я́, ч. 1. Великий птах родини тетерукових із сірим тулубом, коричневими крилами, чорним зобом; глушець. Перескакують з гілки на гілку білочки, зривається з густої ялинки глухар (О. Вишня); Не росомаха в сітях віт – важкий глухар злітає... (І. Словник української мови у 20 томах
  5. глухар — Я, ч. 1. Завулок, глухий кут. Завертай вліво, бо прямо — глухар. 2. Безнадійна ситуація. Я не знаю, що робити — це повний глухар. Словник сучасного українського сленгу
  6. глухар — (-я) ч. 1. крим. Грабіжник п'яних. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30. 2. тюр. Особа, яка відбуває покарання на в'язничному режимі. БСРЖ, 128; СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229. 3. крим. Працівник міліції. СЖЗ, 30; ЯБМ, 1, 229. 4. міл. Нерозкритий злочин. Словник жарґонної лексики української мови
  7. глухар — див. глухий Словник синонімів Вусика
  8. глухар — Птах із ряду куроподібних; живе у Центр. Європі та Азії; довж. бл. 1 м, маса 3-6,5 кг; корм рослинний; осідлий; самці після закінчення токування (пісні) глухнуть на 3 сек; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  9. глухар — ГЛУХА́Р (великий птах родини тетеревових), ГЛУХИ́Й ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К), ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ, ГЛУШЕ́ЦЬ діал., ГО́ТУ́Р діал. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький); Війна прийшла, війна!... Словник синонімів української мови