1. Словник синонімів української мови

головань

ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Збанацький); Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний (Марко Вовчок); — Та єхида-лисиця, ти кажеш, та буде тебе до смерті годувати, а той головко скоріше з хати вижене (Панас Мирний).

ГО́ЛОВЕНЬ (прісноводна риба родини коропових з великою головою), ГОЛОВА́НЬ, КЛЕНЬ діал. У липневий період добре клює судак, жерех, сазан, лящ, плітка, карась, в'язь, лин, сом, головень (з журналу); Він.. був байдужий до сомів і голованів (П. Автомонов); Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені та швидкі плотиці (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головань — голова́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. головань — ГОЛОВАНЬ – ГОЛОВЕНЬ Головань, -ня. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою, а також переносно. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю.Збанацький). 2. Те саме, що головень. Головень, -вня. Літературне слововживання
  3. головань — -я, ч. 1》 розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. || перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. 2》 Прісноводна риба родини коропових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю. Збанацький); Назустріч Чакові підвівся згорблений головань у дротяних окулярах (В. Нестайко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  5. головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Збан., Єдина, 1959, 61); // перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. Гляньте.. Словник української мови в 11 томах
  6. головань — Головань, -ня м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь. Словник української мови Грінченка