1. Літературне слововживання

головань

ГОЛОВАНЬ – ГОЛОВЕНЬ

Головань, -ня. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою, а також переносно. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю.Збанацький). 2. Те саме, що головень.

Головень, -вня. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою й широким лобом. Колись так ловили.. Лящ – по пуду! Короп – по пуду! ..Головні – по пуду!(Остап Вишня).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головань — голова́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. головань — -я, ч. 1》 розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. || перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. 2》 Прісноводна риба родини коропових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю. Збанацький); Назустріч Чакові підвівся згорблений головань у дротяних окулярах (В. Нестайко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. головань — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Словник синонімів української мови
  5. головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Збан., Єдина, 1959, 61); // перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. Гляньте.. Словник української мови в 11 томах
  6. головань — Головань, -ня м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь. Словник української мови Грінченка