головань
голова́нь
-я, ч.
1》 розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач.
|| перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла.
2》 Прісноводна риба родини коропових.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головань — голова́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- головань — ГОЛОВАНЬ – ГОЛОВЕНЬ Головань, -ня. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою, а також переносно. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю.Збанацький). 2. Те саме, що головень. Головень, -вня. Літературне слововживання
- головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю. Збанацький); Назустріч Чакові підвівся згорблений головань у дротяних окулярах (В. Нестайко); // перен. Словник української мови у 20 томах
- головань — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Словник синонімів української мови
- головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Збан., Єдина, 1959, 61); // перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. Гляньте.. Словник української мови в 11 томах
- головань — Головань, -ня м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь. Словник української мови Грінченка