головництво
ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Гончар); Ми перезирнулись із Карпом і одвели один від одного погляди, наче вчинили яке злочинство (О. Досвітній); Злодіяння фашистів не давали йому спокою ні вдень, ні вночі (О. Довженко); Ліпше самому тримати коло себе дурнуватого лаяльника, аніж ждати, поки прийде розумний і вкаже всім на твої справжні згрішення й переступи (П. Загребельний); — Надто ганебно це — виправдуватися, не відчуваючи за собою ніякого криміналу (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головництво — голо́вництво іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- головництво — -а, с. 1》 У Давній Русі – грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого. 2》 діал. Кримінальний злочин; кримінальщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- головництво — ГОЛО́ВНИЦТВО, а, с., зах. Кримінальний злочин. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума (Ю. Федькович); – Люди, опам'ятайте мене, божевільну, бо ще головництво нароблю (П. Козланюк); Вепрові шкода стало Веселого Долу, і він пішов на головництво – укоротив віку Жаданові (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
- головництво — ГОЛО́ВНИЦТВО, а, с., діал. Кримінальний злочин; кримінальщина. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума (Федьк., Буковина, 1950, 93); — Люди, опам’ятайте мене, божевільну, бо ще головництво нароблю (Козл., Ю. Крук, 1957, 75). Словник української мови в 11 томах
- головництво — Головництво, -ва с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк. Словник української мови Грінченка