1. Словник синонімів української мови

голубівник

ГОЛУБІВНИ́К (той, хто розводить голубів), ГОЛУБА́Р, ГОЛУБ'Я́ТНИК рідше. Багато відомостей про повадки й життя птахів передали Петрові Федоровичу батько й дід, теж пристрасні голубівники (з газети); Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Смолич); Голуб'ятники оглядали голубеня, вихали по руці, щоб воно показало корпус (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубівник — голубівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. голубівник — -а, ч. Людина, яка займається голубівництвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубівник — ГОЛУБІВНИ́К, а́, ч. Той, хто тримає, розводить голубів; голубар. Орнітоз є небезпечним для людини. Голубівник може заразитися при проникненні вірусу в ротову порожнину, на слизову оболонку очей або руки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах