1. Великий тлумачний словник сучасної мови

голубівник

голубівни́к

-а, ч.

Людина, яка займається голубівництвом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубівник — голубівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. голубівник — ГОЛУБІВНИ́К, а́, ч. Той, хто тримає, розводить голубів; голубар. Орнітоз є небезпечним для людини. Голубівник може заразитися при проникненні вірусу в ротову порожнину, на слизову оболонку очей або руки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. голубівник — ГОЛУБІВНИ́К (той, хто розводить голубів), ГОЛУБА́Р, ГОЛУБ'Я́ТНИК рідше. Багато відомостей про повадки й життя птахів передали Петрові Федоровичу батько й дід, теж пристрасні голубівники (з газети); Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Словник синонімів української мови