1. Словник синонімів української мови

горлань

КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос... — Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); — Не треба Гречки! — загукали статечні господарі. — Нема згоди! — Баламута він! Горлодер! Проп'є! (Ю. Смолич); — Ану тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлань — горла́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлань — Крикун, верещака; горлопан, горлач, горлай. Словник синонімів Караванського
  3. горлань — -я, ч., розм. Той, хто горлає (у 1 знач.); крикун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горлань — Горлач, горлай, горляк, зіпака Словник чужослів Павло Штепа
  5. горлань — ГОРЛА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто горлає (у 1 знач.); крикун. – Чи по неволі, чи по волі? – Кричить аркадський їм горлань. – Родились в небі чи – чи долі? Чи мир нам везете, чи брань? (І. Словник української мови у 20 томах
  6. горлань — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  7. горлань — ГОРЛА́НЬ, я́, ч., розм. Той, хто горлає (у 1 знач.); крикун. — Ох, якби була я злюча, Та на те ще й волю мала, Я б сьому горланю-півню, Певно, голову зірвала! (Щог., Поезії, 1958,255); До вечірньої зорі сперечалися, поки вгамували горланів, обрали Теклю на бригадира (Горд., І, 1959, 352). Словник української мови в 11 томах
  8. горлань — Горлань, -ня м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань. Котл. Ен. V. 11. Словник української мови Грінченка