горнець
ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів'я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник — горщик, у якому варять страви для сім'ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). — Пор. 1. ка́зан.
Значення в інших словниках
- горнець — горне́ць іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- горнець — -нця, ч., діал. Горщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горнець — ГОРНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Горщик. Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Якийсь там, чуєте, задимлений горнець музей купує за грубi грошi (Р. Федорів). Словник української мови у 20 томах
- горнець — Аж поки горшка не припече, аж поти з нього не потече. Поки чоловік не знає горя, поти не відчуває чужого лиха. Добрий був горщик, як був у нім борщик. Доти добрий, поки й користь з нього є. Ліпше старий горнець, як новий череп. Приповідки або українсько-народня філософія
- горнець — Го́рне́ць, горнця́; горнці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горнець — ГОРНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Горщик. Навіть горнець свій і залізну ложку в тій самій скриньці мав (Фр., II, 1950, 86); Щербатий горнець у печі википів трохи (Козл., Ю. Крук, 1950, 17). Словник української мови в 11 томах
- горнець — Горнець, -нця м. Горшокъ. Шух. І. 264. Найдеся купець і на діравий горнець. Ном. № 5209. Наварила горнець м'яса. Гол. ІІІ. 495. Словник української мови Грінченка