горнець
Аж поки горшка не припече, аж поти з нього не потече.
Поки чоловік не знає горя, поти не відчуває чужого лиха.
Добрий був горщик, як був у нім борщик.
Доти добрий, поки й користь з нього є.
Ліпше старий горнець, як новий череп.
Оправдувала себе молода дівчина, яка рішилась віддатися за старого багача.
Не святі горшки ліплять.
Роботи всякої мож навчитися.
Порожний горнець дзвенить, а повний мовчить.
Дурня все чути, а мудрий мовчить.
У збитім горшку доброго борщу не звариш.
З лихим нічого доброго не вдієш.
Чим горнець накипів, тим його й чути.
Лихі привички з малку остануть аж до смерти.
Горнець маленький, та великий засіл подужає.
Невеликий чоловік, але може багато з'їсти.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горнець — горне́ць іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- горнець — -нця, ч., діал. Горщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горнець — ГОРНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Горщик. Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Якийсь там, чуєте, задимлений горнець музей купує за грубi грошi (Р. Федорів). Словник української мови у 20 томах
- горнець — ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Словник синонімів української мови
- горнець — Го́рне́ць, горнця́; горнці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горнець — ГОРНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Горщик. Навіть горнець свій і залізну ложку в тій самій скриньці мав (Фр., II, 1950, 86); Щербатий горнець у печі википів трохи (Козл., Ю. Крук, 1950, 17). Словник української мови в 11 томах
- горнець — Горнець, -нця м. Горшокъ. Шух. І. 264. Найдеся купець і на діравий горнець. Ном. № 5209. Наварила горнець м'яса. Гол. ІІІ. 495. Словник української мови Грінченка