1. Приповідки або українсько-народня філософія

горло

Вже горло засхло, куди вино йшло.

Глум з пяниці, що пропив майно.

Горло, яке вузьке, а воли й корови пожирає.

П'яниці і марнотравники потратили череди худоби.

Як у горлі стане, то тоді перестане.

Про скупара, який аж тоді перестане здирати людей, як умре.

Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає.

Багач обсідається, а бідний помирає з голоду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горло — (передня частина шиї) зневажл. горлянка, діал. гортанка, гардзявка. Словник синонімів Полюги
  2. горло — го́рло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. горло — Горлянка, зн. пелька; (посуду) отвір, горловина. Словник синонімів Караванського
  4. горло — -а, с. 1》 Передня частина шиї, всередині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. || Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. 2》 Верхня звужена частина посуду. 3》 Протока між внутрішнім і окраїнним морями або при впадінні річки в озеро чи море. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. горло — хохл. (горло) горлянка горлянка, гергавка, (жбанка) шийка, (затоки) горло Словник чужослів Павло Штепа
  6. горло — ГО́РЛО, а, с. 1. Передня частина шиї, у середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Панас Мирний); З сiней, розтираючи долонею горло... Словник української мови у 20 томах
  7. горло — го́рло: ◊ на ціле го́рло дуже голосно (ст): Таке саме зі сліпим “Грайком”, який грав на гармонії коло Віденської кав'ярні. Як йому дали 10 грошів, то він грав наш гимн “на ціле горло” (Домбровський) ◊ переполо́кання горла = переполо́кання Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. горло — Верло, горлечко, горляка, горлянка, гортань, пелька, хавка Словник синонімів Вусика
  9. горло — У хордових тварин частина передньої кишки, розміщена позаду ротової порожнини; у наземних хордових в г. відкривається стравохід та дихальні шляхи, у риб г. веде просто у стравохід, у безхордових г. — передня частина кишківника. Універсальний словник-енциклопедія
  10. горло — (аж) із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл., перев. безос. 1. Хтось дуже багатий. Отож якраз він такий злидар.. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький). 2. У когось дуже багато чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  11. горло — ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Словник синонімів української мови
  12. горло — Го́рло, -ла, -лу; го́рла, го́рел і го́рлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. горло — ГО́РЛО, а, с. 1. Передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Мирний, І, 1954, 392); // Хрящовий канал... Словник української мови в 11 томах
  14. горло — Горло, -ла с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. на горло заробляти. Зарабатывать на водку. Черк. у. горлом дарувати. Освобождать отъ смертной казни. Словник української мови Грінченка