горло
ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Головко); Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів).
ШИ́ЙКА (пляшки), ГО́РЛО, ГОРЛОВИ́НА. Коростилевський.. намацав рукою порожню пляшку і стис її за шийку (Я. Гримайло).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горло — (передня частина шиї) зневажл. горлянка, діал. гортанка, гардзявка. Словник синонімів Полюги
- горло — го́рло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- горло — Горлянка, зн. пелька; (посуду) отвір, горловина. Словник синонімів Караванського
- горло — -а, с. 1》 Передня частина шиї, всередині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. || Хрящовий канал, який є початком стравоходу і дихальних шляхів. 2》 Верхня звужена частина посуду. 3》 Протока між внутрішнім і окраїнним морями або при впадінні річки в озеро чи море. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горло — хохл. (горло) горлянка горлянка, гергавка, (жбанка) шийка, (затоки) горло Словник чужослів Павло Штепа
- горло — ГО́РЛО, а, с. 1. Передня частина шиї, у середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Панас Мирний); З сiней, розтираючи долонею горло... Словник української мови у 20 томах
- горло — го́рло: ◊ на ціле го́рло дуже голосно (ст): Таке саме зі сліпим “Грайком”, який грав на гармонії коло Віденської кав'ярні. Як йому дали 10 грошів, то він грав наш гимн “на ціле горло” (Домбровський) ◊ переполо́кання горла = переполо́кання Лексикон львівський: поважно і на жарт
- горло — Вже горло засхло, куди вино йшло. Глум з пяниці, що пропив майно. Горло, яке вузьке, а воли й корови пожирає. П'яниці і марнотравники потратили череди худоби. Як у горлі стане, то тоді перестане. Про скупара, який аж тоді перестане здирати людей, як умре. Приповідки або українсько-народня філософія
- горло — Верло, горлечко, горляка, горлянка, гортань, пелька, хавка Словник синонімів Вусика
- горло — У хордових тварин частина передньої кишки, розміщена позаду ротової порожнини; у наземних хордових в г. відкривається стравохід та дихальні шляхи, у риб г. веде просто у стравохід, у безхордових г. — передня частина кишківника. Універсальний словник-енциклопедія
- горло — (аж) із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл., перев. безос. 1. Хтось дуже багатий. Отож якраз він такий злидар.. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький). 2. У когось дуже багато чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- горло — Го́рло, -ла, -лу; го́рла, го́рел і го́рлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горло — ГО́РЛО, а, с. 1. Передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів. Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Мирний, І, 1954, 392); // Хрящовий канал... Словник української мови в 11 томах
- горло — Горло, -ла с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. на горло заробляти. Зарабатывать на водку. Черк. у. горлом дарувати. Освобождать отъ смертной казни. Словник української мови Грінченка