1. Словник синонімів української мови

горіх

ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О. Донченко); Та все ж найбільше і найщедріше живила земля густі зарослі шершавої горішини (А. Шиян); Гарячково погнав (Мартинко) буланого в найгустіші чагарники, проскочив у неглибокий, зовсім зарослий орішиною, ярок і став наслухатись (І. Ле); На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (ліщина) (М. Коцюбинський); З'явившись зовсім тихо серед хащів горішника, лимонника й бояришника, він раптом зупиняється і увесь перетворюється в слух (О. Довженко); Ой дубе зелененький, ти, зелена ліско, Ходи з нами за волами, молода невістко (коломийка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горіх — горі́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. горіх — [гоур’іх] -ха, м. (на) -р'іс'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  3. горіх — Орех — nut — Nuß – сорт вугілля крупністю 25-50 мм; крупний горіх – 25-100 мм. В різних країнах є свої шкали крупності цих сортів вугілля. Напр., в ФРН "горіх І" – 50-80 мм, "горіх ІІ" – 30-50 мм, "горіх ІІІ" – 18-30 мм, "горіх ІV" – 10-18 мм, "горіх V" – 6-10 мм. Гірничий енциклопедичний словник
  4. горіх — -а, ч. 1》 Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. || Тверда красива деревина з нього. 2》 Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і досить міцною шкаралупою. || Деякі інші плоди з твердою шкаралупою. 3》 рідко. Те саме, що ліщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. горіх — ГОРІ́Х, а, ч. 1. Плодове дерево родини горіхових із плодами у твердій шкаралупі. Мисливці .. розташувалися в холодку під гіллястим горіхом (З. Тулуб); Професор Варсава .. сідав на лавчині під високим горіхом .. Словник української мови у 20 томах
  6. горіх — горі́х: ◊ волоський горі́х грецький горіх (ст) ◊ здоровий як горі́х здоровий, міцний, сильний (ср, ст): А хлопці здорові як горіхи, набігалися увесь день та з'їли би й коня (Богачевський) ◊ ліско́вий горі́х фундук (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. горіх — Був колись горіх, та звівся на сміх. У молоді літа був міцним чоловіком, а як постарів, то й змарнів. Горіх, віл і невістка, одним духом живуть, нічого доброго не зроблять, доки їх не б'ють. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. горіх — Горішечок, горішок, лузан, лусканець, лущак, лущик, мокляк (пустий горіх), пустиш (т.с.), пустогоріх, пустущ, свистун, снітяк (запліснявілий горіх) Словник синонімів Вусика
  9. горіх — Сухий однонасінний плід зі здерев'янілим оплоднем (навколоплідною шкіркою); напр., лісовий г., буковий г., жолудь. Універсальний словник-енциклопедія
  10. горіх — да́ти на горі́хи кому. Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь. Кожне слово б’є обухом .. Єзуїтам тут (в статті) найперше Добре дав я на горіхи (В. Самійленко); — Тепер держись. Зараз вона (Текля) дасть і нам на горіхи. Ось тільки побачить (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
  11. горіх — Горі́х, горі́ха, -хові, на -рі́ci; -рі́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. горіх — ГОРІ́Х, а, ч. 1. Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Н.-Лев., II, 1956, 223); Волоський горіх.. Словник української мови в 11 томах