горіх

да́ти на горі́хи кому. Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь. Кожне слово б’є обухом .. Єзуїтам тут (в статті) найперше Добре дав я на горіхи (В. Самійленко); — Тепер держись. Зараз вона (Текля) дасть і нам на горіхи. Ось тільки побачить (В. Кучер).

діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики) кому і без додатка. Хто-небудь буде покараний за якусь провину. — Іди сюди, волоцюго..! З тебе все лихо встає. Іди й ти (Василю) за нами. І тобі дістанеться на горіхи,— сказав він (Панас Мирний); Він, замість олії, підлив гасу — переплутав пляшки. Дісталося на горіхи (В. Минко); — Це вірно,— підтримав інший селянин.— Бува Костур повернеться, то дістанеться нам на кислички (Л. Юхвід); Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось (дісталось) би на бублики (І. Нечуй-Левицький).

зароби́ти на горі́хи. Провинившись у чомусь, бути покараним. — Рубін, здається, заробив на горіхи, спокутує (І. Сенченко); Як будеш погано поводитись, то заробиш у мене на горіхи! (З усн. мови).

ло́бом горі́хи розбива́ти. Марно витрачати зусилля, час, займаючись справою, не вартої уваги. — А кажуть, що комендант до вас кожну ніч ходить.— Ну, досить лобом горіхи розбивати (Григорій Тютюнник).

ма́ти на горі́хи (на ри́бу) від кого і без додатка. Зазнавати неприємностей, кривди і т. ін. Незважаючи на статки, на високі показники, недавно заморозили найвищу нагороду (Богданові). Тепер маєш на горіхи, не послухав молоду та зелену головиху, хотів і тут пальму першості… (В. Большак); // Бути вилаяним, покараним. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний (І. Микитенко).

перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І. Франко); Іноді мені обридала служба, і я кидав все і завіювався куди-небудь в повіт тижнів на два і більше; часом сходило це мені з рук, а часом перепадало на горіхи (Збірник про М. Кропивницького); Сашко подумав, що Гені таки справді перепаде на горіхи. Йому стало навіть жаль цього товстого хлопця… (Д. Ткач); Вітька час від часу позирає на зачинені двері. Стукати він боїться, бо якщо дома лишилась Юркова сестра Настя, то Вітьці перепаде на горіхи: Настя сердита (О. Сизоненко). перепа́сти на галушки́ (на бу́блики і т. ін.). — Та що це ви, Прокопе… А то дійсно заробите від мене,— виправдувалась Віра.— О-о, я ж казав тобі, Ілюша, що од цієї ланкової легко може перепасти й на галушки (А. Хорунжий); — Ой гляди, дівчино, перепаде тобі на бублики .. Ти ж знаєш вдачу нашої попаді: все шкварчить, наче яєчня на сковороді (М. Стельмах).

показа́ти, на чо́му горі́хи росту́ть. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Ми, Саво, ще покажемо панству, на чому горіхи ростуть! (С. Чорнобривець).

розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. (С-д:) А може й справді перекусим: Твердий оріх (горіх) ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

розчи́стити під горі́х кого. Дуже вилаяти, розкритикувати кого-небудь. Він говорив відразу по двох телефонах, з кимсь лаявся, комусь дорікав і дивився на Василя з викликом, готовий щомиті спалахнути і розчистити інжерена під горіх (П. Загребельний).

сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

як (мов, що, ні́би і т. ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ’яненко); Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд); — Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко).. мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п’ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горіх — горі́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. горіх — [гоур’іх] -ха, м. (на) -р'іс'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  3. горіх — Орех — nut — Nuß – сорт вугілля крупністю 25-50 мм; крупний горіх – 25-100 мм. В різних країнах є свої шкали крупності цих сортів вугілля. Напр., в ФРН "горіх І" – 50-80 мм, "горіх ІІ" – 30-50 мм, "горіх ІІІ" – 18-30 мм, "горіх ІV" – 10-18 мм, "горіх V" – 6-10 мм. Гірничий енциклопедичний словник
  4. горіх — -а, ч. 1》 Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. || Тверда красива деревина з нього. 2》 Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і досить міцною шкаралупою. || Деякі інші плоди з твердою шкаралупою. 3》 рідко. Те саме, що ліщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. горіх — ГОРІ́Х, а, ч. 1. Плодове дерево родини горіхових із плодами у твердій шкаралупі. Мисливці .. розташувалися в холодку під гіллястим горіхом (З. Тулуб); Професор Варсава .. сідав на лавчині під високим горіхом .. Словник української мови у 20 томах
  6. горіх — горі́х: ◊ волоський горі́х грецький горіх (ст) ◊ здоровий як горі́х здоровий, міцний, сильний (ср, ст): А хлопці здорові як горіхи, набігалися увесь день та з'їли би й коня (Богачевський) ◊ ліско́вий горі́х фундук (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. горіх — Був колись горіх, та звівся на сміх. У молоді літа був міцним чоловіком, а як постарів, то й змарнів. Горіх, віл і невістка, одним духом живуть, нічого доброго не зроблять, доки їх не б'ють. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. горіх — Горішечок, горішок, лузан, лусканець, лущак, лущик, мокляк (пустий горіх), пустиш (т.с.), пустогоріх, пустущ, свистун, снітяк (запліснявілий горіх) Словник синонімів Вусика
  9. горіх — Сухий однонасінний плід зі здерев'янілим оплоднем (навколоплідною шкіркою); напр., лісовий г., буковий г., жолудь. Універсальний словник-енциклопедія
  10. горіх — ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О. Словник синонімів української мови
  11. горіх — Горі́х, горі́ха, -хові, на -рі́ci; -рі́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. горіх — ГОРІ́Х, а, ч. 1. Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Н.-Лев., II, 1956, 223); Волоський горіх.. Словник української мови в 11 томах