горіх
ГОРІ́Х, а, ч.
1. Плодове дерево родини горіхових із плодами у твердій шкаралупі.
Мисливці .. розташувалися в холодку під гіллястим горіхом (З. Тулуб);
Професор Варсава .. сідав на лавчині під високим горіхом .. і звідси починав свої знамениті повчання, звернені до розуму й сердець (В. Близнець);
У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх грецький, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий (з наук.-попул. літ.);
// Тверда, з гарною текстурою деревина цього дерева, з якої виготовляють меблі.
Широке дерев'яне ліжко з дзеркальними спинками із полірованого горіха було присунуте майже до самого вікна (М. Руденко).
2. Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і міцною шкаралупою.
Скочила [мишка] на пісковий корч, ухопила навислий на гіллячці горіх (І. Франко);
До самісінького Рибальського хутора все ліщина та й ліщина... А як уродить було горіхів! (Остап Вишня);
Подали молочну кашу, помішану з тертими горіхами та вареними в меду сливками (Н. Королева);
* У порівн. Тісто було зовсім невимішане: на йому [ньому] було видно бульбашки, неначе горіхи (І. Нечуй-Левицький);
// Сухий нерозкривний однонасінний плід деяких рослин з твердою оболонкою, що не розкривається, з одною або (рідше) двома насінинами.
В ньому [озері Оріховому] росте багато водяних горіхів. На вигляд вони схожі на бараболю, але з корінцями, як у цибулі. Їдять їх печеними й вареними (А. Кащенко);
Був великий урожай кедрових горіхів (О. Донченко);
Новиною для нас, закоренілих європейців, є кокосові горіхи – завбільшки з невеличкий кавун, з яких випивають солодкувате біле молоко (Л. Дмитерко);
Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин. Прикладами горіхів є лісовий та волоський горіхи, фундук, каштан, жолудь (з наук.-попул. літ.).
3. розм. Те саме, що ліщи́на.
На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (ліщина) (М. Коцюбинський).
(1) Воло́ський (гре́цький) горі́х:
а) високе могутнє дерево родини горіхових із кулеподібною, розлогою кроною.
Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький);
Холодні пазухи гір .. змінюються теплими долинами, де ростуть мигдаль і гранат, алича й грецький горіх (П. Загребельний);
б) плід такого дерева.
Гордій бере з тарілки жовтий волоський горіх і розбиває його обережно молотком (О. Донченко);
В череп'яних мисках духмяно парувала гаряча підлива на смак кожного – і з перцем, і з лавровим листом, і з грецькими горіхами (В. Малик);
Осипаються достиглі волоські горіхи, встилаючи траву (із журн.);
(2) Земляни́й (кита́йський) горі́х – однорічна трав'яниста олійна рослина родини бобових із прямостоячим або сланким стеблом; арахіс.
– Земляні горіхи... Оті, що ви їх знаєте під іменем смажених фісташок... Ростуть вони, звісно, не смажені, – навіщось додав голова (О. Гончар);
Хтось підносить мені до рота пляшку з касфою – горілкою, яку виготовляють із насіння сорго, кукурудзи та земляного горіха (І. Росоховатський);
[Калібан:] Ходім, благаю, – там я диких яблук Вам назриваю, й земляних горіхів Я нігтями довжезними нарию (М. Бажан, пер. з тв. В. Шекспіра);
(3) Муска́тний горі́х – ароматне насіння мускатника, використовуване як прянощі та для одержання ефірної олії.
Мускатний горіх являє собою висушене ядро горіха тропічного горіхового дерева (з наук.-попул. літ.).
◇ Да́ти на горі́хи див. дава́ти;
Діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики) див. дістава́тися;
Зароби́ти / заробля́ти на горі́хи див. заробля́ти;
Ло́бом горі́хи розбива́ти див. розбива́ти;
Ма́ти на горі́хи (на ри́бу) див. ма́ти²;
Перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці, на галушки́ і т. ін.) див. перепада́ти;
Показа́ти, на чо́му горі́хи росту́ть див. пока́зувати;
Розкуси́ти (рідше розгри́зти) [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок) див. розку́шувати;
Розчи́стити під горі́х див. розчища́ти;
Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;
Як (мов, ні́би і т. ін.) лу́скати (лу́щити) горі́хи див. лу́скати.
Значення в інших словниках
- горіх — горі́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горіх — [гоур’іх] -ха, м. (на) -р'іс'і, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
- горіх — Орех — nut — Nuß – сорт вугілля крупністю 25-50 мм; крупний горіх – 25-100 мм. В різних країнах є свої шкали крупності цих сортів вугілля. Напр., в ФРН "горіх І" – 50-80 мм, "горіх ІІ" – 30-50 мм, "горіх ІІІ" – 18-30 мм, "горіх ІV" – 10-18 мм, "горіх V" – 6-10 мм. Гірничий енциклопедичний словник
- горіх — -а, ч. 1》 Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. || Тверда красива деревина з нього. 2》 Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і досить міцною шкаралупою. || Деякі інші плоди з твердою шкаралупою. 3》 рідко. Те саме, що ліщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горіх — горі́х: ◊ волоський горі́х грецький горіх (ст) ◊ здоровий як горі́х здоровий, міцний, сильний (ср, ст): А хлопці здорові як горіхи, набігалися увесь день та з'їли би й коня (Богачевський) ◊ ліско́вий горі́х фундук (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- горіх — Був колись горіх, та звівся на сміх. У молоді літа був міцним чоловіком, а як постарів, то й змарнів. Горіх, віл і невістка, одним духом живуть, нічого доброго не зроблять, доки їх не б'ють. Приповідки або українсько-народня філософія
- горіх — Горішечок, горішок, лузан, лусканець, лущак, лущик, мокляк (пустий горіх), пустиш (т.с.), пустогоріх, пустущ, свистун, снітяк (запліснявілий горіх) Словник синонімів Вусика
- горіх — Сухий однонасінний плід зі здерев'янілим оплоднем (навколоплідною шкіркою); напр., лісовий г., буковий г., жолудь. Універсальний словник-енциклопедія
- горіх — да́ти на горі́хи кому. Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь. Кожне слово б’є обухом .. Єзуїтам тут (в статті) найперше Добре дав я на горіхи (В. Самійленко); — Тепер держись. Зараз вона (Текля) дасть і нам на горіхи. Ось тільки побачить (В. Кучер). Фразеологічний словник української мови
- горіх — ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О. Словник синонімів української мови
- горіх — Горі́х, горі́ха, -хові, на -рі́ci; -рі́хи, -хів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горіх — ГОРІ́Х, а, ч. 1. Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Н.-Лев., II, 1956, 223); Волоський горіх.. Словник української мови в 11 томах