горішок

горі́шок не по зуба́х. Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Взявся Григорій за них (розрахунки) охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети).

розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. (С-д:) А може й справді перекусим: Твердий оріх (горіх) ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

тверди́й (міцни́й) горі́шок. 1. Людина зі складним характером. — Ця дівчина — твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк); Як свідчить досвід, тверді горішки завжди таять найбільші злочини (Василь Шевчук). 2. Складний, важкий (для вивчення, виготовлення і т. ін.) — Солдатська наука — горішок дуже міцний (І. Стаднюк); Кількапудова деталь плавучого крана для багатьох токарів виявилася “міцним горішком” (З газети). 3. Складно, важко здійснити. — Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок (Переклад С. Масляка);

як (мов, що, ні́би і т. ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ’яненко); Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд); — Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко).. мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п’ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах).