грабіжний

ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил., ЗАВОЙО́ВНИЙ рідко; ІНТЕРВЕНЦІОНІ́СТСЬКИЙ, АНЕКСІОНІ́СТСЬКИЙ, ЕКСПАНСІОНІ́СТСЬКИЙ. Хай квітне злагода і праця На всіх полях, в усіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (М. Рильський); Скобелєв був добросовісним виконавцем завойовницької політики царського уряду Росії (І. Ле); Агресивні війни; Анексіоністська політика.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабіжний — грабі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грабіжний — -а, -е. Стос. до грабежу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабіжний — ГРАБІ́ЖНИЙ, а, е. Стос. до грабежу. Од волзьких круч до світлих плавнів Дону Протерли степ грабіжних гарб сліди (М. Бажан); * У порівн. Людська зависть і злоба, як грабіжні звірюки, ждуть на свою жертву, щоби зловити її у пригожу хвилинку (О. Назарук). Словник української мови у 20 томах
  4. грабіжний — ГРАБІ́ЖНИЙ, а, е. Стос. до грабежу. Од волзьких круч до світлих плавнів Дону Протерли степ грабіжних гарб сліди (Бажан, Роки, 1957, 228). Словник української мови в 11 томах