громадськість
ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О. Довженко); Стаття була — проти громадської ініціативи: автор доводив, що уряд зробив усе ліпше за громадянство (Б. Грінченко); Суспільність повинна.. шанувати, обожати його (артиста) за те одно, що він є (І. Франко); 1812-й рік.. збудив народну свідомість і народну гідність і всім цим сприяв зародженню публічності як основи широкого розвитку громадської думки (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- громадськість — грома́дськість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- громадськість — [громадз'к'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- громадськість — -кості, ж. Передова частина, передові кола суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- громадськість — Грома́дськість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- громадськість — ГРОМА́ДСЬКІСТЬ, кості, ж. Передова частина, передові кола суспільства. Франка знайомив українську і галицьку громадськість з першими кроками створення марксистської партії в Росії (Рад. літ-во, 18, 1955, 154). Словник української мови в 11 томах