грізний

СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. (який перебуває в стані роздратування); ГНІВЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ (схильний до гніву). Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану. Злість поняла його (М. Коцюбинський); — Розстріляю!!! — крикнув Боженко на Савку і, вдаючи гнівного начальника, люто гупнув ногою (О. Довженко); Опришки приїхали пізно ввечері, майже ніччю. Перемоклі, перемордовані, а вже злі — так і не доведи Боже (Г. Хоткевич); В Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за порадників тільки старого, грізного панотця да жартівливе товариство (П. Куліш); — Я не з гнівливих... (В. Бабляк). — Пор. 1. лю́тий.

СТРАШНИ́Й (який своїм виглядом, незвичайною силою прояву, своїми діями викликає почуття страху або важке, гнітюче враження), СТРАХІТЛИ́ВИЙ, СТРАХІ́ТНИЙ, ПОГРО́ЗЛИВИЙ, ПОГРО́ЗНИЙ рідше, ГРІ́ЗНИЙ, МО́ТОРОШНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИЙ підсил., ЖАСКИ́Й підсил. рідше, СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТРАШНЮ́ЧИЙ підсил. розм., КОШМА́РНИЙ підсил. розм., МАРКІ́ТНИЙ діал., ЖАСНИ́Й підсил. діал.; ЛЯЧНИ́Й (який лякає); СТРАХОВИ́ДНИЙ розм. (звичайно про вигляд). Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, страшне пекло бою відгуркотіло (О. Гончар); Несподівано блиснула страшна блискавка.. Усі в покоях крикнули разом (І. Нечуй-Левицький); Перед очима виростали високі стіни, страхітні скелі — мертві, страшні (С. Васильченко); Стало наче розвиднятися, і вже не було навкруги ні мряки, ні холоднечі, ні безпросвітної погрозливої тьми (О. Гончар); Моторошний плач струснув кімнату (О. Довженко); Тут Скорпіон протягатиме клешні криві та жахливі (М. Зеров); Хвощі — старовинне козацьке село. Річка, грізні, порослі лісами яруги, жахні болота окреслили навколо нього непрохідне коло, перетинали шлях ворогам (Ю. Мушкетик); Страшенний грюк злякав її (Панас Мирний); Ті дні кошмарними були, був наступ дикий і невпинний... (В. Сосюра); В очі привітно глянув (Наливайко), як в безодню лячну і манливу, і злякався, відвів погляд (І. Ле).