грізний

Жорстокий, суворий, лютий, безжалісний; (циклон) небезпечний, страшний; (час) грозяний, буремний, лихий; шалений, запеклий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грізний — грі́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грізний — [гр’ізнией] м. (на) -зному /-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. грізний — -а, -е. 1》 Дуже суворий, жорстокий. || Який виражає, містить погрозу, суворість, нещадність. 2》 Який викликає, навіває страх. || Дуже сильний, великий. Грізна сила. || Виповнений труднощами, різними ускладненнями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грізний — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. грізний — ГРІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Дуже суворий, жорстокий. Івась поривався не йти, а бігти, — такий грізний та страшний стояв коло його Василь (Панас Мирний, IV, 1955, 18); // Який виражає, містить у собі погрозу, суворість, нещадність. Словник української мови в 11 томах