густо

ГУ́СТО (близько один біля одного), ЩІ́ЛЬНО, РЯ́СНО, ЗГУ́СТА діал.; ЗАГУ́ЩЕНО (про посіви, посадки). Навколо вигону густо наліплено хат у балці (А. Головко); Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Франко); Там, понад морем бурхливим, слободи рясно стояли (Дніпрова Чайка); Уявіть собі: весь світ — Величезний книш плескатий,.. Звізди — мак, котрим весь книш Поприсипуваний згуста (І. Франко); В лісових культурах горіх висаджують більш загущено, чергуючи його ряди з іншими деревними породами (з газети). — Пор. 1. бли́зько.

РЯ́СНО (у великій кількості, багато), ПИ́ШНО, БУ́ЙНО, РОЗКІ́ШНО, ГУ́СТО. Посіяли вчасно, то і вродить рясно (прислів'я); Пишно сходять буряки; Де господар добре робить, там і поле буйно родить (прислів'я); Настала весна. Розкішно зацвіли журавські садки (І. Нечуй-Левицький); Усі четверо робимо, а запасів не густо (І. Муратов).

РЯ́СНО (про дощ, піт, сльози тощо, які падають, ллються великими краплями), ГРА́ДОМ, БЕЗПЕРЕ́РВНО, ГУ́СТО (не перестаючи, не припиняючись). Сльози, які по хвилі полилися рясно, принесли їй полегшу (І. Франко); Піт градом котився з чола, заливав очі (В. Кучер); Цілий день безперервно лив дощ; Густо-червонії краплі (крові) падали в жовту воду (Леся Українка).