густина
ГУСТОТА́ (кількість однорідних предметів, частинок тощо на одиницю виміру площі), ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ГУСТИНА́, ГУ́СТІСТЬ, ГУЩИНА́. Найменша густота населення (на Україні) в південних областях (І. Цюпа); Густота насаджень; Зараз Стрілецький степ і навколишні райони є єдиним місцем у республіці, де щільність байбака досить висока (з газети); Сьогодні у Всесвіті густина частинок, що мають масу спокою, — пересічно кілька атомів на кубічний метр (з журналу); Густість риби у водоймищі повинна бути досить високою (з журналу); Гущина посадки.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- густина — густина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- густина — (речовини) гущина, густота, густість. Словник синонімів Караванського
- густина — Плотность — density — Dichte, Dichtheit, Dichtigkeit — одна з основних характеристик речовини; чисельно дорівнює масі одиниці об’єму речовини, тобто це мiра заповнення об'єму речовиною, з якої складається порода. Гірничий енциклопедичний словник
- густина — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що густота. 2》 фіз. Маса тіла, що міститься в одиниці його об'єму. Відносна густина — безрозмірна фізична величина, що дорівнює відношенню густини речовини, що розглядається, до густини іншої речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- густина — Маса тіла одиничного об'єму (1 м3, 1 см3); характеризує кожну речовину. Універсальний словник-енциклопедія
- густина — ГУСТИНА́, и́, ж. 1. рідко. Те саме, що густота́. Вироби з тіста нормальної густини трохи розпливаються на злегка змащеному жиром листі (Укр. страви, 1957, 360). 2. фіз. Маса тіла, що міститься в одиниці його об’єму. Словник української мови в 11 томах
- густина — Густина, -ні ж. Густота. Словник української мови Грінченка