густина
густина́
-и, ж.
1》 рідко. Те саме, що густота.
2》 фіз. Маса тіла, що міститься в одиниці його об'єму.
Відносна густина — безрозмірна фізична величина, що дорівнює відношенню густини речовини, що розглядається, до густини іншої речовини.
Відносна густина газу — відношення густини газу до густини сухого повітря за нормальних умов.
Густина електричного заряду — фізична величина, що характеризує розподіл електричного заряду в просторі.
Густина електричного струму — фізична величина, яка характеризує розподіл електричного струму в провіднику.
Густина енергії — величина, що чисельно дорівнює енергії в одиниці об'єму.
Густина потоку енергії — величина, що дорівнює потокові енергії, який проходить через одиницю площі поверхні, перпендикулярної до напряму поширення потоку в даній точці.
Густина речовини — скалярна величина, що визначається відношенням маси речовини до її об'єму.
Оптична густина — відносна характеристика здатності тіла до заломлення світла.
Значення в інших словниках
- густина — густина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- густина — (речовини) гущина, густота, густість. Словник синонімів Караванського
- густина — Плотность — density — Dichte, Dichtheit, Dichtigkeit — одна з основних характеристик речовини; чисельно дорівнює масі одиниці об’єму речовини, тобто це мiра заповнення об'єму речовиною, з якої складається порода. Гірничий енциклопедичний словник
- густина — Маса тіла одиничного об'єму (1 м3, 1 см3); характеризує кожну речовину. Універсальний словник-енциклопедія
- густина — ГУСТОТА́ (кількість однорідних предметів, частинок тощо на одиницю виміру площі), ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ГУСТИНА́, ГУ́СТІСТЬ, ГУЩИНА́. Найменша густота населення (на Україні) в південних областях (І. Словник синонімів української мови
- густина — ГУСТИНА́, и́, ж. 1. рідко. Те саме, що густота́. Вироби з тіста нормальної густини трохи розпливаються на злегка змащеному жиром листі (Укр. страви, 1957, 360). 2. фіз. Маса тіла, що міститься в одиниці його об’єму. Словник української мови в 11 томах
- густина — Густина, -ні ж. Густота. Словник української мови Грінченка