двобій

БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.; ЗІ́ТКНЕННЯ, СУ́ТИЧКА, ПОЄДИ́НОК (активніше, хоч і менш тривале суперництво); ДВОБІ́Й, ГЕРЦЬ поет., уроч., ДУЕ́ЛЬ (перев. думок, поглядів і т. ін.); ЄДИНОБО́РСТВО, ОДНОБО́РСТВО (боротьба одного з кількома або багатьма супротивниками). Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (І. Франко); Протиборство сил прогресу і реакції; Україно! Ти в славній борні не одна (М. Рильський); Люблю я місто на Лугані.. за те, що в лютому борінні його не вбив чужинець-кат (М. Упеник); Проти діла соромного Виступає слово праве, — Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! (Леся Українка); Малюючи в цілому циклі "Бориславських оповідань" війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (М. Коцюбинський); Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); — Несподівано ми встряли з ним у дискусію.. Це був прекрасний мітинговий двобій (Ю. Яновський); День скінчився словесними герцями (Я. Качура); — Ось вона, та сила, ..завдяки якій кожен з нас стає здатним, не вагаючись, вийти на єдиноборство з ворожими танками (О. Гончар). — Пор. супе́рництво.

ПОЄДИ́НОК (бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них), ДВОБІ́Й, ЄДИНОБО́РСТВО, ОДНОБО́РСТВО, ГЕРЦЬ уроч., ГЕ́РЕЦЬ діал., ДВОБО́Р'Я діал.; ДУЕ́ЛЬ (бій за викликом одного з супротивників із застосуванням зброї). — Кожний шляхтич певно проштрикнув на своєму віку когось шаблею на поєдинках (І. Нечуй-Левицький); Замало стріл в моїм сагайдаку — А ворог наступає і сміється, Та я повинен виграти двобій (Д. Павличко); І зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (І. Цюпа); Як же покидали козаки шаблі да взялись за запоясники, так у його й в душі похолонуло: не раз-бо в такому одноборстві падали перед їм обидва разом (П. Куліш); Он, в чорну хмару звівши срібні труби — Вершини сніжні, — грали вже Карпати, Мов сурмачі, що кликали на герць (М. Нагнибіда); (Долорес:) Він, як ще був пажем, то за інфанту викликав на герець одного принца крові (Леся Українка); Перед Фастовом польські пани випустили на двобор'я з Семеном одного найдужчого свого вояку на прізвище Колодієвський (збірник "Українські народні казки, легенди, анекдоти"); Невільник честі благородний, Не раз він бачив свій кінець, В дуелях гордий і холодний, Грудьми стрічаючи свинець (переклад В. Сосюри).