делікатес

ЛА́СОЩІ мн. (смачна їжа), ДЕЛІКАТЕ́С, ЛАСЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., ПУ́НДИК перев. мн., розм., ЛА́КОМИНА розм. рідко, ЛЕГУМІ́НИ мн., діал.; ВИТРЕБЕ́НЬКИ мн., розм. (приготовлена незвичайним способом страва). І ласощі все тілько їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі, Пухкі з кав'яром буханці (І. Котляревський); В Японії традиційний делікатес — страви з лопухів (з журналу); Все бажалось їй ласенького та добренького (І. Нечуй-Левицький); А на трьох, самих великих (хурах), всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фіги та маслини (М. Макаровський); Як забагатієте, тоді будете їсти пундики (І. Нечуй-Левицький); Мати завжди підсовувала йому кращий шматок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, — і все Грицеві (С. Добровольський); Там лакомини різні їли, Буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делікатес — делікате́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. делікатес — -у, ч. Вишукана, тонка страва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. делікатес — делікате́с (франц. delicatesse) вишукана, тонка страва. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. делікатес — ДЕЛІКАТЕ́С, у, ч. Вишукана, тонка страва. — От маслини… Річ, на перший погляд, наче несмачна й нікому не потрібна. А насправді — на вагу золота. Делікатес (Дмит., Розлука, 1957, 40); Свіжі з маком пиріжки,.. давно він не їв таких делікатесів (Кач. Словник української мови в 11 томах