дерга

СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. (спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку); ФАРТУ́Х діал. (спідниця з ситцю або пофарбованого полотна). Материне шлюбне вбрання — біла сорочка, вишита великими червоними квітами, вишнева червона спідниця, теж у квітку (О. Довженко); Дівчата танцювали в легких шкіряних постолах. Вони одягнені в барвисті горбатки, вишивані сорочки (Т. Масенко); Шовкова плахта не к будню, а к святу (прислів'я); Господиня — у джерзі, в драній кофтині та хустці (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерга — Де́рга, дже́рга: — вовняна ковдра [21] — ліжник, вовняне покривало [25] — товсте, грубе рядно [I] — товсте покривало з вовни [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. дерга — де́рга іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. дерга — джерга, -и, ж., заст. 1》 Товста і груба тканина; рядно, покривало, килим. 2》 Верхній жіночий одяг у вигляді плахти темного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дерга — ДЕ́РГА, ДЖЕ́РГА, и, ж., заст. 1. Товста і груба тканина; рядно, покривало, килим. Він лежав дергою вкритий (Сл. Гр.); На Закарпатті.. Словник української мови в 11 томах
  5. дерга — Дерга, -ги ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. Словник української мови Грінченка