держатися

ГРУНТУВА́ТИСЯ (на чому — мати щось за основу), БАЗУВА́ТИСЯ на чому, ОПИРА́ТИСЯ на що, на чому, ТРИМА́ТИСЯ на чому, ДЕРЖА́ТИСЯ на чому; ВИХО́ДИТИ (з чого — мати що-небудь вихідним пунктом). (Марков:) Моя доповідь ґрунтуватиметься на свідченнях кришталево чесних людей (В. Собко); — Всі особисті стосунки базуються передусім на біологічних потребах, а потім на звичці й традиції (В. Підмогильний); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П. Панч); В кінці дев'ятнадцятого і на початку двадцятого віків не можна триматись на політиці середньовіччя (М. Стельмах); — На чім держиться Запорожжя, як не на давніх, предковічних звичаях (П. Куліш); — Начальником цього будівництва призначено інженера Саїда Алі Мухтарова. З цього й мусимо виходити (І. Ле).

ДОТРИ́МУВАТИСЯ чого (діяти відповідно до чогось, згідно з чимсь), ДОДЕ́РЖУВАТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ПРИДЕ́РЖУВАТИСЯ, ПРИЙМА́ТИСЯ діал.; ВЕСТИ́, ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ), ТРИМА́ТИ (зі сл. лінію яку, на що). — Док.: дотри́матися, доде́ржатися, приде́ржатися, ви́тримати. Вона з особливою пунктуальністю, підкреслено і прискіпливо дотримувалася своїх родинних традицій (В. Козаченко); Додержувався (Йосиф) принципу, що тільки фізична робота може вибити людині всяку дур з голови (Ірина Вільде); Малося (в селі) дві церкви, Й звичая держалися тим, Що можна було доступати повільно В одну тільки церкву жінкам (Я. Щоголів); Балабушиха, придержуючись вищого тону, не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (І. Нечуй-Левицький); Громада приймається того, що пан кажуть (І. Франко); — Ось воно що, хлоп'яче діло! А ти свою лінію веди, — проговорив Канушевич (Г. Коцюба); ООН проводить лінію на оздоровлення міжнародної обстановки.

I. ПОВО́ДИТИСЯ (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), ПОВО́ДИТИ СЕБЕ́, ТРИМА́ТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ЧИНИТИ, ЗАХОВУВАТИСЯ діал.; ОБХО́ДИТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ заст. (з ким-, чим-небудь певним чином, виявляючи своє ставлення до нього). — Док.: повести́ся, повести́ себе́, вчини́ти (учини́ти), захова́тися, обійти́ся, оберну́тися. З цих прикладів часом можна чудово навчитися, як не треба поводитися з людьми чи як поводити себе на всякій роботі (І. Ле); Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Я держусь у цій справі нейтрально, бо інакше не вмію (Леся Українка); Він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив як легкодух (П. Загребельний); — Ти б ще дякувала, що тобою не гордують, що так привітливо з тобою обходяться (Панас Мирний); З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В. Самійленко).

ТРИМА́ТИСЯ (на якійсь опорі або за допомогою чогось), ДЕРЖА́ТИСЯ, УТРИ́МУВАТИСЯ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), УДЕ́РЖУВАТИСЯ (ВДЕ́РЖУВАТИСЯ), ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (злегка). — Док.: утри́матися (втри́матися), уде́ржатися (вде́ржатися), притри́матися. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Домінік ледве держався на ногах (І. Нечуй-Левицький); Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич); Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Ю. Збанацький).

ТРИМА́ТИСЯ (не відступати, не здаватися, виявляти витримку в чомусь), ДЕРЖА́ТИСЯ, КРІПИ́ТИСЯ, СТОЯ́ТИ (витримуючи натиск). — Хлопці, тримайтеся, — звернувся командир до своїх бійців (А. Шиян); — Затявся пан, держімось і ми (М. Коцюбинський); Уповноважений.. звернувся до Романа: — Кріпись, козаче, отаманом будеш (П. Панч); — Матінко княгине, — тихо відповідає Оскол.. — Як можу я один супроти Візантії, хозар і печенігів стояти (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держатися — держа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. держатися — Триматися; (на чому) ґрунтуватися, базуватися, спиратися на що; (на людях) поводитися; (купи) ІД. не розпадатися, не розкладатися, зберігатися; (у бою) не здаватися, не відступати, твердо стояти; (перед звабою) стримуватися, стримувати себе, утримуватися, кріпитися; (догм) додержувати, дотримувати. Словник синонімів Караванського
  3. держатися — держуся, держишся, недок. 1》 Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; триматися. || перен. Прагнути зберегти що-небудь для себе, утримати за собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. держатися — Держиться, як пісок на вилицях. Зовсім не тримається. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. держатися — держа́тися плу́га. Займатися хліборобською працею, не покидати хліборобства. Держіться, діти, плуга, то якось будете жити на світі (М. Стельмах). держа́тися руки́ чиєї, кого. Бути на чиємусь боці, підтримувати когось. Фразеологічний словник української мови
  6. держатися — ДЕРЖА́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок. 1. Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; триматися. Щоб не впасти, руками держиться [сотник] за днище (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. держатися — Держатися, -жуся, -жишся гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Ном. № 3359. Держися війська все середнього. Чуб. ІІІ. 271. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Ном. № 5862. Держись за землю! Ном. 6643. Словник української мови Грінченка