1. Словник синонімів української мови

дозорець

НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст. (наглядач за робітниками, звичайно в панській економії); НАДЗИРА́ТЕЛЬ заст., СМОТРИ́ТЕЛЬ заст. (тюремний наглядач у дореволюційній Росії). Тюремний наглядач; Стали боятися окупанти, щоб люди між собою не змовлялися. На роботах є наглядачі, пригінчі, не дуже порозмовляєш, а в хаті хто встежить, підслуха? (К. Гордієнко); — Чекати, чекати! Не розходитися! — кликав директор фабрики, що саме тоді в супроводі двох дозорців вийшов зі своєї канцелярії (І. Франко); — Яке право ти маєш зо мною биться, — кричав отаман, — ти мені не пригонич і не хазяїн (І. Нечуй-Левицький); Він уже поспішався до карцеру. Слідком за ним ішов надзиратель і брязкав ключами (С. Васильченко); Після довгих переїздів на звощику Лазар опинився в тюрмі. Тут, незважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозорець — дозо́рець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. дозорець — Дозо́рець. Доглядач. Плекане дерев овочевих піддержувано преміями для дозорців повітових доріг і иньших дорожників (Б., 1895, 16, 4) // пол. dozorca — 1) сторож (дому), 2) наглядач, доглядач. Українська літературна мова на Буковині
  3. дозорець — [дозореиц'] -рц'а, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў Орфоепічний словник української мови
  4. дозорець — рідко дозірець, -рця, ч. 1》 Той, хто перебуває в дозорі. 2》 заст. Наглядач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дозорець — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
  6. дозорець — Дозо́рець, -зо́рця, -рцеві; -зо́рці, -рців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дозорець — ДОЗО́РЕЦЬ, рідко ДОЗІ́РЕЦЬ, рця, ч. 1. Той, хто перебуває в дозорі. Дозорець подерся на самий верх вітряка, що служив спостережним пунктом для різних ворогуючих між собою армій (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  8. дозорець — Дозорець, -рця м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька. Словник української мови Грінченка