дозорець
ДОЗО́РЕЦЬ, рідко ДОЗІ́РЕЦЬ, рця, ч.
1. Той, хто перебуває в дозорі.
Дозорець подерся на самий верх вітряка, що служив спостережним пунктом для різних ворогуючих між собою армій (Гончар, Таврія.., 1957, 567);
Яма партизанських дозірців була над самісіньким струмком (Вітч., 6, 1947, 65);
*У порівн. Височіли вони [сосни] над лісом, ніби дозорці, що, ..приклавши руки до чіл, пильнують, дивляться у вічність (Скл., Святослав, 1959, 14).
2. заст. Наглядач.
Перебуваючи довгий час в Бахмутській тюрмі в досить тяжкому стані, я писав там поезії в прозі, які зразу ж і рвав, щоб не попались в руки тюремних дозорців (Вас., IV, 1960, 47);
Дозорці наглядали за панськими нивами, що пересихали, перестоювалися (Горд., І, 1959, 279);
*У порівн. Невеличкі людські оселі порозкидалися то сям, то там, мов ховалися одна від одної, як від лихого дозірця… (Мирний, IV, 1955, 219).
Значення в інших словниках
- дозорець — дозо́рець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- дозорець — Дозо́рець. Доглядач. Плекане дерев овочевих піддержувано преміями для дозорців повітових доріг і иньших дорожників (Б., 1895, 16, 4) // пол. dozorca — 1) сторож (дому), 2) наглядач, доглядач. Українська літературна мова на Буковині
- дозорець — [дозореиц'] -рц'а, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў Орфоепічний словник української мови
- дозорець — рідко дозірець, -рця, ч. 1》 Той, хто перебуває в дозорі. 2》 заст. Наглядач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дозорець — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
- дозорець — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст. Словник синонімів української мови
- дозорець — Дозо́рець, -зо́рця, -рцеві; -зо́рці, -рців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дозорець — Дозорець, -рця м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька. Словник української мови Грінченка