1. Словник синонімів української мови

допитливий

ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Головко); Павло Чкалов намагався виховати в хлопця характер, спостережливість, гостре око, допитливий та ясний розум (О. Ільченко); Дитинка глянула на мене ясно Розумними, цікавими очима (Леся Українка); Мав (Микола Михайлович) на мислі виховати хорошого журналіста, доскіпливого газетяра (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитливий — (який прагне багато дізнатися) цікавий, доскіпливий. Словник синонімів Полюги
  2. допитливий — допи́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. допитливий — Цікавий, доскіпливий, спраглий <�жадущий> знань, жадібний знати; (погляд) пильний, запитливий. Словник синонімів Караванського
  4. допитливий — [допитлиевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. допитливий — -а, -е. Який хоче, намагається про все дізнатися, все зрозуміти. || Який виражає бажання, прагнення про все дізнатися (про очі, погляд і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. допитливий — Допи́тливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. допитливий — ДОПИ́ТЛИВИЙ, а, е. Який хоче, намагається про все дізнатися, все зрозуміти. Допитливий Данилко про все хотів знати і не давав спочинку Мирославові (Хижняк... Словник української мови в 11 томах
  8. допитливий — Допитливий, -а, -е Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257. Словник української мови Грінченка