досвідний

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙ розм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм., НА́ВЧЕНИЙ розм., ПРО́ВЧЕНИЙ розм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙ розм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п'яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, — Бувалих, — кажуть, — треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір — дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик — бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); — Ох, хлопче, — предостерігали його учені дворові, — говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? Кажуть — був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); — Роботи з нього ніякої, а ще до того — злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп'ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).

ДО́СЛІДНИЙ (здійснений шляхом досліду; призначений для проведення дослідів), ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, ДОСЛІ́ДНИЦЬКИЙ, ДО́СВІДНИЙ рідше (призначений для проведення дослідів). Юннати готують.. ділянки для дослідних посівів (О. Копиленко); Менша з кімнат мала гучну назву: "Дослідна лабораторія" (Ю. Шовкопляс); Нову модель експериментального виробу з синтетичного матеріалу було остаточно схвалено (В. Козаченко); Експериментальний завод; За десять хвилин Гордій має йти до дослідницької кімнати (О. Донченко); Досвідні машини.