1. Словник синонімів української мови

драний

ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙ розм., ДІРКУВА́ТИЙ розм., ДІРЧА́ВИЙ розм., ДІРКА́ТИЙ розм. Дірявого мішка не наповниш (прислів'я); Дірчасте листя; — Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І. Цюпа); — Та покинь того глиняника! — сказав Карпо і хотів одняти од неї драного горшка (І. Нечуй-Левицький); Баба.. почала гризти огірок своїми дірчавими зубами (Панас Мирний). — Пор. дра́ний.

ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал., ПІ́ДРАНИЙ діал. Усе: і свита, й шапка, й чоботи були такі старі та драні, що годі з ними й носитися... (Вас. Шевчук); Воєвода мовчав до пори. З суворим осудом дивився на подерте Стрижакове взуття (П. Загребельний); Ось він іде, зловісний Аникій Шабанов. Одяг подраний, ічиги розтоптані (О. Довженко); Черевики вона рвала далеко швидше, ніж інші діти. У дітей ще новісінькі, а у неї вже підошви вщент продерті (О. Іваненко); Достала (Майбородиха) старі подірявлені сіренькі панчохи та стоптані черевички (І. Нечуй-Левицький); Ввечері, одягнувшись у найстаріше своє лахміття, рване-порване, латане-перелатане, ліг (Кость) у садку під абрикосом (Є. Гуцало); Пан глянув на блідий видочок хлопчини, на його одежу пошматовану (М. Коцюбинський); Остап Суха-Груша замахав крилами розшматованих рукавів (Г. Епік); Між ними Васюта — без піджака, в розтерзаній, вкритій брунатними плямами сорочці (Ю. Шовкопляс); Скинув (Мирон) дрантивого плаща (Б. Харчук); Коня пустив (Іван), вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (казка); Тут же вештається похмура згорблена баба.. Кожух смердючий, підрана чорна сорочка і запаска гірша шмати (Г. Хоткевич). — Пор. діря́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драний — (про зношений одяг) подертий, порваний, діал. дрантивий. Словник синонімів Полюги
  2. драний — дра́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. драний — (одяг) подертий, рваний, зношений, дрантивий; (дзбан) дірявий, продірявлений, з дірками. Словник синонімів Караванського
  4. драний — [дранией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. драний — -а, -е. 1》 Порваний, протертий, зношений (про одяг, взуття і т. ін.). 2》 З діркою або дірками; продірявлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. драний — I драненький, дранісінький, дрантливий, дрантюх, дрануватий, зношений, обдертий, обдертюх, обідранець, обідраний, обстріпаний, обтріпаний, обшарпанець, обшарпаний, латаний, латаний-перелатаний, подертий, подраний, пообдираний, порваний, потріпаний... Словник синонімів Вусика
  7. драний — як (дра́ний (діря́вий)) чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Фразеологічний словник української мови
  8. драний — Дра́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. драний — ДРА́НИЙ, а, е. 1. Порваний, протертий, зношений (про одяг, взуття і т. ін.). Вивели Марину в драній рядняній сорочці з зав’язаними на спині рукавами (Мирний, IV, 1955, 235); Бондаренко мовчки місив сніг ногами в драних чоботях (Головко, II, 1957, 297). Словник української мови в 11 томах
  10. драний — Драний, -а, -е 1) Драный, порванный, въ дырахъ. Пізнають хлопці і в драній сорочці. Ном. № 11245. Шинкарочко молода! Повірь меду й вина. Не повірю, не продам, бо на тобі каптан дран. Чуб. V. 201. 2) Ободранный, облупленный. Я коза ярая, пів бока драная, пів бока луплена. Ном. № 9267. Словник української мови Грінченка