драматичний
НАПРУ́ЖЕНИЙ (про розвиток дії, час, певний момент — який досяг максимального напруження, ставши винятково складним, скрутним); ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГО́СТРИЙ підсил. (перев. про побутові або соціальні стосунки); НАТЯ́ГНУТИЙ (про стосунки — напружений, готовий перейти в розрив, у відверту неприязнь, ворожнечу); ДРАМАТИ́ЧНИЙ підсил., КРИТИ́ЧНИЙ підсил. (перев. про певний момент у розвитку якої-небудь дії або стану). Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго (О. Полторацький); Гостра соціальна боротьба; Між ним і Зоммером з першого дня знайомства встановилися якісь натягнуті стосунки (Н. Рибак); Наше становище було критичне (Д. Ткач).
ШТУ́ЧНИЙ (про поведінку, почуття, висловлювання тощо — позбавлений природності, щирості), НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, НЕПРИРО́ДНИЙ, ТЕАТРА́ЛЬНИЙ, ТЕАТРАЛІЗО́ВАНИЙ, ДРАМАТИ́ЧНИЙ, АФЕКТО́ВАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, ФАЛЬШИ́ВИЙ, АКТО́РСЬКИЙ, ПОЗЕ́РСЬКИЙ (про вчинки, поведінку). Її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти (Ю. Шовкопляс); Завела вона (романс) ненатуральним, горловим голосом (Леся Українка); Мова її була також неприродна. Намагалася говорити голосно й поволі (Лесь Мартович); Театральний жест руки, яким заслонив ("отець") очі, додав Нелі відваги (Ірина Вільде); Театралізованою ходою неначе вбіг, як циркач, досить молодий ще з вигляду маестро (І. Ле); (Саша:) Зайшов за мною? Шкода! (Стасенко:) Чого ж се так? Що це за драматичні тони такі? (Олена Пчілка); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський); Йому (Я. Купалі) була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Т. Масенко); В жодному слові (Масла) немає щирості, — все наносне, фальшиве (А. Хижняк); Акторський жест. — Пор. уда́ваний.
Значення в інших словниках
- драматичний — драмати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- драматичний — ДРАМАТИЧНИЙ – ДРАМАТУРГІЧНИЙ – ДРАМАТИЗОВАНИЙ Драматичний. 1. Який стосується драми як роду літератури чи окремого жанру; пов’язаний з драмою. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- драматичний — [драматичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- драматичний — -а, -е. 1》 Прикм. до драма 1), 2). 2》 Сповнений драматизму. 3》 Розрахований на певний ефект; штучний, роблений. Драматична поза. 4》 муз. Сильний, різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- драматичний — Драмати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- драматичний — ДРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до дра́ма 1, 2. Ми маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори) (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- драматичний — Драматичний, -а, -е Драматическій. Словник української мови Грінченка