драматичний
ДРАМАТИЧНИЙ – ДРАМАТУРГІЧНИЙ – ДРАМАТИЗОВАНИЙ
Драматичний. 1. Який стосується драми як роду літератури чи окремого жанру; пов’язаний з драмою. Вж. зі сл.: актор, гурток, діалог, етюд, жанр, колектив, образ, письменник, твір, театр, вистава, колізія, п’єса, поема, роль, студія, сцена, трупа, мистецтво, новаторство, товариство, справи, характери. 2. Сповнений драматизму, напруженості тощо. Вж. зі сл.: бій, випадок, епізод, конфлікт, момент, образ, сюжет, фінал, фініш, зав’язка, кінцівка, зустріч, інтрига, подія, роль, ситуація, життя, напруження, обставини.
Драматургічний. Який стосується драматурга, драматургії, пов’язаний з ними. Вж. зі сл.: жанр, конкурс, прийом, талант, діяльність, майстерність, побудова, спадщина, творчість, форма.
Драматизований. Відображений у драматичній формі; який посилює драматизм, напруженість чогось: драматизована повість, драматизована ситуація.
Значення в інших словниках
- драматичний — драмати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- драматичний — [драматичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- драматичний — -а, -е. 1》 Прикм. до драма 1), 2). 2》 Сповнений драматизму. 3》 Розрахований на певний ефект; штучний, роблений. Драматична поза. 4》 муз. Сильний, різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- драматичний — НАПРУ́ЖЕНИЙ (про розвиток дії, час, певний момент — який досяг максимального напруження, ставши винятково складним, скрутним); ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГО́СТРИЙ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
- драматичний — Драмати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- драматичний — ДРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до дра́ма 1, 2. Ми маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори) (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- драматичний — Драматичний, -а, -е Драматическій. Словник української мови Грінченка