другорядний

ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Масенко); Ми балакали голосно і гаряче, спорили про питання побічні та дальші, але на головне зо всім годилися (І. Франко); Ритмомелодика фрази визначається не самими лише смисловими стосунками. На ритмомелодику впливають різні привхідні елементи (з наукової літератури); Завжди треба думати про те, чого не слід писати (у сценарії), що треба залишити акторові для підтексту, для другого плану (О. Довженко); Джерелами біографічного матеріалу є насамперед спадщина письменника (Т. Г. Шевченка), документи, мемуари та епістолярії сучасників, відомості в тогочасній пресі, народні перекази, а вторинними — біографічні та історичні дослідження того періоду (з журналу).

НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ'ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙ рідше, МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Й підсил. розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Й рідше, ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙ підсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ підсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам'ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа — справа з відпусткою — здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); — Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, — воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, — настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб'язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: — Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); — Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); — Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від'їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). — Пор. 2. нікче́мний.

ПОСЕРЕ́ДНІЙ (нічим не примітний, не добрий і не поганий), СЕРЕ́ДНІЙ, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОКЛА́СНИЙ, НЕБЛИСКУ́ЧИЙ, ТА́К СОБІ розм. Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Л. Дмитерко); Маю чимало матеріалу, почасти доброго, почасти середнього (М. Коцюбинський); Жив собі в літературі Пересічний повістяр, Романтичний по натурі, Жан... Іванович Грабар (С. Воскрекасенко); Не раз відзначалося, що Шевченка до Жовтня перекладали на російську мову майже виключно другорядні і третьорядні перекладачі (М. Рильський); Приємне тепло вогнища повертало хлопцеві добрий настрій, і він намагався відганяти уїдливу і гірку думку про батька, маму, про свої неблискучі перспективи (І. Багмут); — Хитрий, чорт! наче він так собі... Ну, і я заспіваю... (В. Винниченко). — Пор. 1. безда́рний.