дрімотний

СОНЛИ́ВИЙ (схильний до сну, який любить поспати, подрімати), ДРІМОТЛИ́ВИЙ, ДРІМО́ТНИЙ, ДРІМЛИ́ВИЙ фольк. Аж свекруха йде, Як змія гуде: "Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!" (пісня); Старі дрімотливі ворони (В. Бабляк); Поблідли лиця дрімотних людей (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрімотний — дрімо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дрімотний — -а, -е. Те саме, що дрімливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрімотний — Дрімо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дрімотний — ДРІМО́ТНИЙ, а, е. Те саме, що дрімли́вий. Поблідли лиця дрімотних людей (Вас.. І, 1959, 187); Протягом багатьох років хвороба нічим себе не проявляє; вірус перебуває начебто в дрімотному стані (Як запоб. Заразн. хвор.. Словник української мови в 11 томах