1. Словник синонімів української мови

дрімучий

ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі). Густі ліси вкривали гори й яри, неначе густе руно (І. Нечуй-Левицький); У садах, що край ріки, Аж на берег на дністровий Гне врожай рясні гілки (І. Нехода); Рясниста пашня; Нам, що були родом з Карпат.., ліси дрімучі не дивина (І. Муратов); Тихо шепотілося під подувом легковійного вітерця широке поле, вкрите гострим запахом крислатого, купчастого базиліка (Я. Качура); Милують око врунисті пшениці (з журналу); В бригаді Теклі рунистий хліб, вкорінився добре (К. Гордієнко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє (криниця) вдень (І. Вирган). — Пор. 1. бу́йний, 3. глухи́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрімучий — дріму́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дрімучий — -а, -е. 1》 Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). || Дуже буйний, розкішний, густо порослий. 2》 рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності. 3》 ірон. Цілковитий, повний. 4》 перен., ірон. Мудрований, незрозумілий, складний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрімучий — (ліс) праліс Словник чужослів Павло Штепа
  4. дрімучий — див. дурний; темний Словник синонімів Вусика
  5. дрімучий — ДРІМУ́ЧИЙ, а, е. 1. Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). Сумно шепче ліс дрімучий, Ворони літають І, здається, своїм криком Бурю накликають (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. дрімучий — Дрімучий, -а, -е Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3. Словник української мови Грінченка