дрімучий

Значення в інших словниках

1. дрімучий — дріму́чий прикметник Орфографічний словник української мови
2. дрімучий — -а, -е. 1》 Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). || Дуже буйний, розкішний, густо порослий. 2》 рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності. 3》 ірон. Цілковитий, повний. 4》 перен., ірон. Мудрований, незрозумілий, складний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрімучий — див. дурний; темний Словник синонімів Вусика
4. дрімучий — ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі). Словник синонімів української мови
5. дрімучий — ДРІМУ́ЧИЙ, а, е. 1. Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). Сумно шепче ліс дрімучий, Ворони літають І, здається, своїм криком Бурю накликають (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
6. дрімучий — Дрімучий, -а, -е Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3. Словник української мови Грінченка