дрімучий
дріму́чий
-а, -е.
1》 Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.).
|| Дуже буйний, розкішний, густо порослий.
2》 рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності.
3》 ірон. Цілковитий, повний.
4》 перен., ірон. Мудрований, незрозумілий, складний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрімучий — дріму́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- дрімучий — (ліс) праліс Словник чужослів Павло Штепа
- дрімучий — див. дурний; темний Словник синонімів Вусика
- дрімучий — ГУСТИ́Й (про гілки, рослини і т. ін., розташовані близько один від одного), РЯСНИ́Й, РЯСНИ́СТИЙ рідше; ДРІМУ́ЧИЙ (про ліс); КУПЧА́СТИЙ, ВРУ́НИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ (про злаки, трави тощо); КОРЧА́СТИЙ (про кущі). Словник синонімів української мови
- дрімучий — ДРІМУ́ЧИЙ, а, е. 1. Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). Сумно шепче ліс дрімучий, Ворони літають І, здається, своїм криком Бурю накликають (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
- дрімучий — Дрімучий, -а, -е Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3. Словник української мови Грінченка