дурниця

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЩО підсил. фам. На її думку, їхати йому додому — це дурниця, страшенна дурниця: рік тут один зостався. Безглуздя це! І говорити про це нема чого (А. Головко); Він уперто відганяв думку, що це ж нісенітниця — шукати безвісти пропалу двадцять років тому людину саме серед цієї купки людей (Л. Смілянський); — І я теж на боці Віктора. Але він наробив зайве. Дурість, власне кажучи (П. Автомонов); Гаврюша цілком погодився з Артемом. Звичайно, пропустити таку погодку було б "неприпустиме глупство" (А. Головко); — Звичайно, це ідіотизм .., — подумав (Андрій) в ту ж мить. — Показувати перед Марією свою владу...(Ю. Бедзик); — Книжка написана зовсім не для того; .. треба вчитися арихметики, а ви казна-що витіваєте (С. Васильченко); — Соломіє! Ти чортзна-що робиш: ллєш воду в криницю, неначе в криниці води мало і без того, — сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. безу́мство.

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил. розм., ДУРНИ́ЦІ мн., підсил. розм., Є́РЕСЬ підсил. розм., БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЩО підсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІ́ЗМ книжн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДА́БРА (безглуздий набір слів); ТАРАБА́РЩИНА розм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, — Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); — Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); — Дурниця! — спалахнув Грицько. — Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай — бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); (Другий відпущеник:) От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); (Слідчий:) Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); — Щоб так відповісти урок, — сказав Віктор Перегуда, — треба мати талант! — Єресь! — гукнула Базілевська (О. Донченко); — І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); — Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? — не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); — Нікого не люби, — сумно обізвався Роман, — тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами (Гомера, Данте, Шекспіра, Гете), мов щудлами (дибами), ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).

БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., ДАРМА́ розм. рідше, ДАРЕ́МНО розм. рідше, ДУ́РНО розм., ЗАДУ́РНО розм., ЗА СПАСИ́БІ розм., ЗА ТА́К (ГРО́ШЕЙ) розм.; БЕЗОПЛА́ТНО (без оплати); НА ДУРНИ́ЧКУ (ДУРНИ́ЦЮ) розм., НА ДУРНЯ́К (НА ДУРНЯКА́) розм. (за чий-небудь рахунок). Порозвішували ми скрізь об'яви, що в неділю відбудеться перша в селі вистава і що безплатно (Є. Кравченко); — Я дам кожному казахові, хто схоче, на деякий час зовсім безкоштовно коней і худобу (О. Донченко); — Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер, баришня. Бо там воно гроші коштує, а в нас даром (Григорій Тютюнник); Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Томчаній); (Юда:) Дурень той або злочинець, хто дарма віддає. Хто ж продає, то значить, що йому потрібні гроші (Леся Українка); Дворових теж задобрив (Гамзенко): наділив їх даремно огородами, аби проживали два роки у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний); Не бажаючи дурно їсти хліб, Дикун поволі втягувався в роботу (С. Добровольський); Справді, — міркую, — чого я тут досиджуся? Робити на Мошка задурно завше маю час (І. Франко); (Денис:) Чорта з два я їх (ховрахів) ловитиму за спасибі! (М. Кропивницький); Працювати безоплатно; — Тоді вже ніхто не дуритиме Сагайдачного і на дурничку не житиме на його землі (З. Тулуб); — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвався до його Лушня.. — На дурницю, кажеш, хліб возиш? (Панас Мирний); Слухають дядьки чудернацьку мову Василіу (де ж це видано, щоб людина відмовлялася випити на дурняк!), похитують головами (М. Чабанівський).

ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм., МАЛИ́ЗНА розм., ПО́РОХ розм., ПОЛО́ВА розм., БЕЗДІ́ЛЛЯ розм., МІЗЕ́РІЯ розм., МІЗЕРНЯ́ зневажл., ПШИК зневажл., МАРНИ́ЦЯ діал., ФРА́ШКА діал., ШАЛЬ діал.; ДРІБНИ́ЧКА, ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає (гуцул) такі речі, яких би ніхто не вибачив — і нараз образиться через дурницю, через дрібницю — і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб'язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); — Бач, подумав він, — не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра — не яка й різниця (А. Головко); — Товариство, переконуйтесь, наші кольки — то дурнички (А. Крижанівський);(Влас:) Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, — дурощі та й годі (Марко Вовчок); (Михайло:) Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство — тлінь та порох, А торгувати братом — ох, брудота! (А. Кримський); — А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля — всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); — Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); — Додому повезеш (портсигар)? — питають його. — Я такої мізерні не повіз би, — каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).

ДУРНИ́ЦЯ розм. (те, що дістається даром), ДУРНИ́ЧКА розм., ДУРНЯ́К розм.; ПО́ПА́С заст. (дармова їжа, пожива). Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (прислів'я); — Всім не поможете. Ген скільки тих людей у селі, що на дурничку кинулися б. А я не хочу замарно (Є. Гуцало); — Ось тебе... виконроб товариш Красуля посилає сьогодні із скрепером на другий об'єкт.. Прогулянка на півста кілометрів у будній день. Не кожному ж випадає такий дурняк (О. Гончар); У се містечко внадився, знаходячи там собі добрий попас, один чернець (переклад М. Лукаша).