1. Словник синонімів української мови

духовенство

ДУХІВНИ́ЦТВО (служителі релігійного культу), ДУХОВЕ́НСТВО, СВЯЩЕ́НСТВО, ПОПІ́ВСТВО розм. (попи). Як помер Гафіз, то правовірне мусульманське духівництво в Шіразі не захотіло було ховати його, бо вважало Гафіза за єретика-вільнодумця (А. Кримський); Єзуїти розсипались по Україні й силували духовенство й народ до унії (І. Нечуй-Левицький); Кажуть, що цілий номер (газети) переповнений був напастями на "Просвіту", на священство, на церкву (П. Колесник); Політика — то була занадто таємна й страшна річ для гірського попівства; воно боялося політики гірше пекла (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. духовенство — духове́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. духовенство — див. духівництво Словник церковно-обрядової термінології
  3. духовенство — [духовенство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. духовенство — -а, с., збірн. Служителі релігійного культу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. духовенство — Духове́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. духовенство — ДУХОВЕ́НСТВО, а, с., збірн. Служителі релігійного культу. На причілку, в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (Н.-Лев., III, 1956, 8). Словник української мови в 11 томах
  7. духовенство — Духовенство, -ва с. Духовенство. Левиц. КС. 6. Словник української мови Грінченка