1. Словник синонімів української мови

діалог

РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діалог — діало́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діалог — (від гр. dialogos — бесіда) функціонально-комунікативний вид мовлення, що характеризується безпосереднім словесним обміном думками між двома мовцями. Словник стилістичних термінів
  3. діалог — [д'іалог] -гу, м. (ў) -оз'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  4. діалог — -у, ч. 1》 Розмова між двома або кількома особами. || Частина літературного твору, в якій відбувається розмова двох осіб. || Літературний твір, написаний у формі бесіди. || Чергування музичних форм, що їх виконують два голоси чи музичні інструменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. діалог — (гр. dialogos — розмова двох осіб) — чергування музичних фраз, які почергово виконують два голоси чи інструменти (або один інструмент, але в різних регістрах) і наче відповідають одна одній. Словник-довідник музичних термінів
  6. діалог — • діалог (грец. διάλογος — розмова, бесіда) - розмова, ряд висловлювань двох або більше осіб на певну тему. Для Д. характерно, що та сама особа виступає то як суб'єкт мовлення, то як адресат висловлювання іншого співрозмовника. За типом мовлення... Українська літературна енциклопедія
  7. діалог — див. розмова Словник синонімів Вусика
  8. діалог — діало́г (від грец. διάλογος – розмова, бесіда) 1. Розмова між двома або кількома особами. 2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. діалог — ДІАЛОГ (від грецьк. διάλογοζ — розмова, бесіда) — в античній філософії метод знаходження істини за допомогою певних питань і методичного знаходження на них відповідей (Сократ, Платон). У сучасній філософії... Філософський енциклопедичний словник
  10. діалог — ДІАЛО́Г, а, ч. Розмова між двома або кількома особами. Мова в реальному житті.. набирає форми діалога — обміну реплік, того, що ми звемо в побуті розмовою (Рад. літ-во, 1, 1957, 30); Діалоги повторювались мало не щоранку (Шовк. Словник української мови в 11 томах
  11. діалог — рос. диалог (від грец. dialog — розмова, бесіда) — 1. Розмова між двома або кількома особами. 2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови. Eкономічна енциклопедія