діалог
діало́г
• діалог
(грец. διάλογος — розмова, бесіда)
- розмова, ряд висловлювань двох або більше осіб на певну тему. Для Д. характерно, що та сама особа виступає то як суб'єкт мовлення, то як адресат висловлювання іншого співрозмовника. За типом мовлення Д. протилежний монологові, а конкретикою учасників розмови відрізняється від полілога (див. Багатоголосся). Особливість Д. у худож. творі зумовлюється його літ. родом і жанром. У драмі Д. є основою дії, гол. засобом зображення характерів. Роль Д. в драматургії історично змінювалась. В епоху класицизму і романтизму Д. і монолог посідали рівнозначне місце, а в реалістич. п'єсі 19 — 20 ст. діалогічна форма здобула перевагу. У прозі Д. виступає носієм ідейно-тематич. концепції поряд з авторською мовою. Коли прозовий твір будується в основному на Д., він набуває ознак драматургічної форми (повість "Гаркуша" Г. Квітки-Основ'яненка, новела "З міста йдучи" В. Стефаника). У поезії переважає монолог, хоч є в ній і діалогізовані ліричні вірші ("Мамо, іде вже зима" Лесі Українки, "Розмова" І. Виргана). Д. існує і як самостійний літ.-публіцистичний жанр (див. Діалоги).
■ Літ.: Холодов Е. Язык драмы. М., 1978; Петрова А. Н. Сценическая речь. М., 1981.
А. В. Козлов.
Значення в інших словниках
- діалог — діало́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діалог — (від гр. dialogos — бесіда) функціонально-комунікативний вид мовлення, що характеризується безпосереднім словесним обміном думками між двома мовцями. Словник стилістичних термінів
- діалог — [д'іалог] -гу, м. (ў) -оз'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
- діалог — -у, ч. 1》 Розмова між двома або кількома особами. || Частина літературного твору, в якій відбувається розмова двох осіб. || Літературний твір, написаний у формі бесіди. || Чергування музичних форм, що їх виконують два голоси чи музичні інструменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діалог — (гр. dialogos — розмова двох осіб) — чергування музичних фраз, які почергово виконують два голоси чи інструменти (або один інструмент, але в різних регістрах) і наче відповідають одна одній. Словник-довідник музичних термінів
- діалог — див. розмова Словник синонімів Вусика
- діалог — діало́г (від грец. διάλογος – розмова, бесіда) 1. Розмова між двома або кількома особами. 2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови. Словник іншомовних слів Мельничука
- діалог — ДІАЛОГ (від грецьк. διάλογοζ — розмова, бесіда) — в античній філософії метод знаходження істини за допомогою певних питань і методичного знаходження на них відповідей (Сократ, Платон). У сучасній філософії... Філософський енциклопедичний словник
- діалог — РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст. Словник синонімів української мови
- діалог — ДІАЛО́Г, а, ч. Розмова між двома або кількома особами. Мова в реальному житті.. набирає форми діалога — обміну реплік, того, що ми звемо в побуті розмовою (Рад. літ-во, 1, 1957, 30); Діалоги повторювались мало не щоранку (Шовк. Словник української мови в 11 томах
- діалог — рос. диалог (від грец. dialog — розмова, бесіда) — 1. Розмова між двома або кількома особами. 2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови. Eкономічна енциклопедія