дійшлий

ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Кобилянська); Перед ним сидить зріла дівчина, як оці грона винограду (М. Томчаній); — Пригоничі таки впіймали двох здорових, вже дійшлих парубків (І. Нечуй-Левицький); (Хвеся:) Хіба ж не старі? У нас такого доходжалого парубка дядьком дражнять!.. (М. Кропивницький). — Пор. доро́слий.

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙ розм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм., НА́ВЧЕНИЙ розм., ПРО́ВЧЕНИЙ розм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙ розм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п'яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, — Бувалих, — кажуть, — треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір — дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик — бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); — Ох, хлопче, — предостерігали його учені дворові, — говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? Кажуть — був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); — Роботи з нього ніякої, а ще до того — злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп'ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійшлий — ді́йшлий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дійшлий — Ді́йшлий. Зрілий, стиглий. ● Дійшлий в роках - літнього віку. Дійшла в роках пані в білім очіпку, з-під котрого де-не-де визирали срібні повісемця колись русявого волося (Галіп, 1) // пол. dojrzały- 1) стиглий, зрілий, 2) літній (про вік людини), wiek dojrzały, podeszły — літній вік. Українська літературна мова на Буковині
  3. дійшлий — -а, -е, розм. Те саме, що дозрілий 3). || Досвідчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дійшлий — див. бувалий; старий Словник синонімів Вусика
  5. дійшлий — Ді́йшлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дійшлий — ДІ́ЙШЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що дозрі́лий 3. Так бувало колись ми, малі діти, розумом не дійшлі, заходилися од плачу (Вас., II, 1959, 75); // Досвідчений. Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Смолич, Ми разом.., 1950, 189). Словник української мови в 11 томах
  7. дійшлий — Дійшлий, -а, -е Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419. Словник української мови Грінченка