дійшлий
Ді́йшлий. Зрілий, стиглий.
● Дійшлий в роках - літнього віку. Дійшла в роках пані в білім очіпку, з-під котрого де-не-де визирали срібні повісемця колись русявого волося (Галіп, 1)
// пол. dojrzały- 1) стиглий, зрілий, 2) літній (про вік людини), wiek dojrzały, podeszły — літній вік.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дійшлий — ді́йшлий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- дійшлий — -а, -е, розм. Те саме, що дозрілий 3). || Досвідчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дійшлий — див. бувалий; старий Словник синонімів Вусика
- дійшлий — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Словник синонімів української мови
- дійшлий — Ді́йшлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дійшлий — ДІ́ЙШЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що дозрі́лий 3. Так бувало колись ми, малі діти, розумом не дійшлі, заходилися од плачу (Вас., II, 1959, 75); // Досвідчений. Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Смолич, Ми разом.., 1950, 189). Словник української мови в 11 томах
- дійшлий — Дійшлий, -а, -е Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419. Словник української мови Грінченка