епідемія

ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність); ПАНДЕМІ́Я (найвищий ступінь розвитку масового захворювання); ПАНЗОО́ТІЯ (масове захворювання тварин). Тривожна вість про несподіваний спалах епідемії холери вже охопила навколишні села (П. Колесник); Ми пишалися своєю Батьківщиною, яка зупинила епідемію фашизму. Ми пишалися батьками — живими і мертвими, — що перемогли доти непереможного ворога (Б. Олійник); Пошесті гуляють містом: іспанка, а за нею сипняк (А. Хорунжий); Варфоломій говорив: — ..Як у свій час носили винниченківські сорочки, так тепер наше глухе місто поринуло в матеріалізмі. Якась пошесть (М. Хвильовий); Минуло сто літ, — на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зазеленів, а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах (Леся Українка); Після лютої зими закотився до Остра мор (С. Скляренко); Найстарший син його не повернувся з Балканських гір.., наймолодший помер у моровицю (М. Стельмах); Пандемія грипу; Панзоотія ящура.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епідемія — епіде́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епідемія — Пошесть, зараза, (смертоносна) моровиця, д. мор, з. повітра; П. мода. Словник синонімів Караванського
  3. епідемія — -ї, ж. 1》 Масове поширення якої-небудь інфекційної хвороби. 2》 перен. Надзвичайно швидке поширення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епідемія — Пошесть, моровиця, помір, помірок, див. пандемія, падіж, помор Словник чужослів Павло Штепа
  5. епідемія — епіде́мія (грец. επιδημία, від έπίδημος – поширений в народі) масове поширення інфекційної хвороби в певній місцевості. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. епідемія — Масове, майже одночасне захворювання певною інфекційною хворобою більшої, аніж звичайно, кількості людей. Універсальний словник-енциклопедія
  7. епідемія — Епіде́мія, -мії, -мією; -де́мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. епідемія — ЕПІДЕ́МІЯ, ї, ж. 1. Масове поширення якої-небудь інфекційної хвороби. В середні віки від епідемій чуми і холери в Західній Європі та Азії вимирало населення цілих міст (Наука.., 5, 1959, 11). 2. перен. Надзвичайно швидке поширення чого-небудь. Словник української мови в 11 томах