жалюгідний

БІ́ДНИЙ (який відзначається бідністю, властивий біднякам), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЖЕБРА́ЦЬКИЙ підсил. А зараз я такий сумний, як над пожарищем лелека, в хатині бідній і чужій в снігах закинений далеко (В. Сосюра); Люди довкола горнулися в свій подертий убогий одяг (Л. Смілянський); Параска, ..недовго побідувавши біля розореного злиденного господарства, перейшла до міста (В. Еллан-Блакитний); Старі "балабусти" зібрали з столиків бублики й булки, покриті пилом, увесь свій мізерний крам (М. Коцюбинський); Узір думок, дівоцьких мрій свавілля Я гаптувала шовком огняним І в день свого нужденного весілля Убогу хату розцвітила ним (М. Бажан); Святковий стіл з цілою батареєю різноманітних пляшок мав чудовий вигляд, особливо після жалюгідних столів, за якими щодня обідали орські командири (З. Тулуб); Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка). — Пор. 2. небага́тий.

БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.); ХУДИ́Й рідко (про ґрунт, рослинність). Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (М. Рильський); І писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим юмором (гумором) заквітчав він проект художника (Ю. Яновський); Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок (О. Довженко); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця і дав йому двадцять ногат з свого злиденного запасу (А. Хижняк); З'явився генерал Новицький, шеф київських жандармів, людина з мізерною освітою, грубий, жорстокий і тупуватий (І. Драч); Літа минали, старість усе дужче добивали, нікчемний скарб тяжко збивався та помалу, по крихті... (Марко Вовчок); Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом'яних стріх (М. Коцюбинський); Пенсія була досить скупа, посторонні заробітки ще скупіші (І. Франко); Садок хирлявий, шпитальний — сім пар калік дерев, худі кущики, мов витягнені з солдатської юшки (Г. Хоткевич). — Пор. 1. незначни́й, 2. нікче́мний.

ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (непривабливий, непоказний на вигляд), ЗЛИДЕ́ННИЙ, НУЖДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ, МИ́РШАВИЙ, МІЗЕ́РНИЙ. Бова стояв перед ними зсутулений, змарнілий, жалюгідний (Д. Ткач); Трьох священиків приволокли на майдан. Вони були убогі та нужденні, в полотняних рясах, покрашених соком з бузинових ягід (І. Нечуй-Левицький); Миршава, убога фігурка в подертій кожушині (Г. Хоткевич); За ними На худих мізерних шкапах Їхав гурт комедіантський (Леся Українка).

ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (який не викликає до себе поваги, гідний осуду), НІКЧЕ́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, ЗЛИДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ. — Ех, ви, — посміхнувся презирливо Донець. — Героя з себе строїте. Революціонера.. Наївний, і смішний, і жалюгідний романтик!.. (І. Багряний); — Ану, лиш, рицарю мізерний, — Злиденний, витязю нікчемний, Виходь сто лих покуштувать (І. Котляревський); А ви, святиє предотечі, По всьому світу розійшлись, І крихту хліба понесли Царям убогим (Т. Шевченко).