1. Словник синонімів української мови

жарити

ПЕКТИ́ (надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМА́ЖИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце — дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце). Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече — пале (Панас Мирний); Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер); Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ'яненко); Безжально смажило сонце (В. Минко); Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський); Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик); Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. грі́ти.

СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ (ВСМА́ЖУВАТИ) (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити (вжа́рити), спрягти́, спря́жити (спра́жити), просма́жити, усма́жити (всма́жити), присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м'ясо.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жарити — (готувати їжу на вогні без води) смажити, пряжити, (топити сало) шкварити. Словник синонімів Полюги
  2. жарити — жа́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. жарити — [жариетие] -р'у, -риеш; нак. жар, жартеи Орфоепічний словник української мови
  4. жарити — -рю, -риш, недок. 1》 перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. || розм. Підпікати кого-, що-небудь на вогні, на жару. 2》 неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). 3》 неперех., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жарити — 1. смажити, висмажувати, висмажити, повисмажувати, засмажувати, засмажити, зісмажувати, зісмажити, насмажувати, насмажити, понасмажувати, підсмажувати, підсмажити, попідсмажувати, присмажувати, присмажити, поприсмажувати, усмажувати, усмажити... Словник чужослів Павло Штепа
  6. жарити — Рю, -риш, недок., вульг. Проводити статевий акт. Там зверху хтось гарно жарить: тільки й чути, як бильце ліжка об стінку б'ється! Словник сучасного українського сленгу
  7. жарити — (-рю, -риш) недок., кого; мол.; вульґ. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 24; ПСУМС, 24; СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 311. Словник жарґонної лексики української мови
  8. жарити — див. танцювати Словник синонімів Вусика
  9. жарити — ЖА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю. Жар, мати, буряки (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах
  10. жарити — Жарити, -рю, -риш гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184. Словник української мови Грінченка